TM «LPD MC» Лён.Пакля.Джут.

– Ви обробляєте цією олією кожен елемент окремо чи вже готовий будинок?

– Ми обробляємо як кожен елемент окремо, так і повністю складений будинок. Річ у тому, що для кращого захисту олією потрібно покривати всю поверхню колоди чи бруса, а зробити це у складеному вигляді неможливо. Тому в процесі монтажу ми обробляємо олією тільки ті частини колод, які контактують між собою (пази, чашки і верхня частина колоди).

Після монтажу будинок потрібно один або два рази обробити лляною олією: один раз – якщо планується додаткова обробка деревини морилкою чи лаком. Якщо ж додаткової обробки не буде, то тоді потрібно обробляти деревину олією двічі. При першому нанесенні однієї літри олії достатньо для обробки 7 м² поверхні (з урахуванням обробки пазів), а при другому – 11 м².       За технологїєю, для кращого проникнення в деревину перед нанесенням олію потрібно нагріти до температури 45–50˚С, тоді вона проникає на глибину 3–4 мм. Термін висихання 12-24год. Памятаймо, що чим більше сохне олія тим краще для дерева!

Окрім екологічності, ще однією перевагою лляної олії є її вартість: вона дешевша від відомих хімічних антисептиків на 5 і більше гривень. Однак я вважаю, що визначальною є не на вартість лляної олії, а саме її екологічність, та природній єфєкт захисту.

– Пане Руслане, а для теплоізоляції будинку ви використовуєте тільки один вид льоноватину?

– Ні, льоноватин є двох видів і кожен використовують у певній конструкції. Так, для будинку із профільованого бруса чи оциліндрованої колоди використовують лляну паклю товщиною 2–2,5 мм, а для будинків побудованих у „дикому стилі” (вручну оброблені колоди чи бруси) потрібно використовувати паклю товщиною 8–11 мм. Це пов’язано з тим, що при ручній обробці між колодами чи брусами утворюються значно більші щілини ніж при механічній. Лляну паклю у вигляді стрічки, рулону і тюка ми постачаємо з Білорусії. Пакля у вигляді стрічки і рулону призначена для використання безпосередньо в процесі будівництва будинку. При правильному підборі ширини стрічки чи рулону її просто вкладають на колоду і зверху кладуть інші колоди. При цьому немає необхідності „знімати звиси” паклі по ширині колоди. Хоча інколи під час будівництва спеціально вкладають паклю більшої ширини ніж потрібно, щоб у майбутньому полегшити процес конопачення.

Пакля у вигляді тюків призначена саме для виконання робіт з конопатки. Її зручно використовувати, бо від тюка можна відривати шматки довільної потрібної форми, що полегшує роботу. Звичайно краще здійснювати конопачення тоді, коли при будівництві було використано паклю більшої ширини. В такому випадку ми просто загинаємо звиси в щілину і забиваємо їх туди дубовими кілками. Зазвичай, ми проводимо конопатку за 1,5–2 роки після будівництва будинку, тому в цьому випадку господарям доводиться весь цей час жити в домі із стін якого звисає пакля. Не всі погоджуються на таке: тоді доводиться конопатити використовуючи паклю із тюків.

– Льон – це природний матеріал, який руйнується під дією вологи. Ви обробляєте його якимись речовинами, щоб не допустити гниття?

– Це дуже важливе питання, адже для карпатського регіону характерна висока вологість повітря, що може спричинити пліснявіння льону – тоді доведеться виконувати складне повторне конопачення будинку. Допомагає запобігти цьому процесу правильне укладання паклі і колод а також обробка пазів лляною олією. За п’ять років, упродовж яких я спроруджую дерев’яні будинки, ще не було жодного такого випадку.

Скажу, що, окрім льону ми інколи використовуємо такий матеріал, як джут, який за своїми властивостями і будовою є, якщо так можна сказати, індійським аналогом льону. Джут, як і льон, забезпечує хорошу вентиляцію будинку. Обидва ці матеріали мають властивість „дихати”. Але через витрати на доставку з Індії він є дорожчим від лляної паклі.

– Чому білоруський льон, а не український?

– Річ у тому, що зараз в Україні вирощують не так вже й багато цієї рослини. Але це не головна причина. Останнім часом близько 70% вирощеного у нас льону вивозять за кордон, а той мізер, що залишається, майже увесь використовують для виробництва тканин і ниток. Тому й доводиться завозити його з Білорусії.

– Скажіть, пане Руслане, хто найчастіше є вашими замовниками?

– Серед наших замовників – переважано приватні підприємці, які будують будинки як особисто для себе (для проживання чи відпочинку), так і з комерційною метою: для проживання і відпочинку туристів.

– То, можливо, серед ваших клієнтів є й так звані VIP-персони?

– Ні, поки що ми не будували будинків для відомих політиків чи зірок, але сподіваємося, що колись доведеться. Такий аргумент, як будівництво будинків для відомих осіб часто з метою  реклами використовують нові підприємства, які швидко хочуть завоювати певну частку ринку, але перевірити достовірність цієї інформації досить важко, а часто і неможливо.

Ми ж чинимо інакше. Нашому потенційному замовникові ми показуємо споруджені нами будинки, надаємо йому контакти їхніх власників, а за можливості – самі організовуємо їхню зустріч. Це справляє на людину значно сильніше враження ніж факт будівництва будинку відомій особистості. Адже у нашому випадку людина може сама побачити нашу роботу, походити по будинку, „помацати” його, поспілкуватися з власниками і таким чином оцінити його якість, яка, на мою думку, є головним фактором при виборі дерев’яного дому.

Торік ми взяли на роботу людину, яка розробляє проекти будинків і всю конструкторську документацію на індивідуальні замовлення. Також наш фахівець розробляє дизайн будинків і проектує архітектуру ландшафту. Це дало нам змогу швидше і краще задовольняти потреби наших клієнтів.

– Розкажіть, будь ласка, про процес спорудження дерев’яного будинку.

– Сам процес спорудження будинку починається безпосередньо на будівельному майданчику, куди доставляємо куплені нами колоди чи бруси. Нарізання чашок, торцювання колоди й інші монтажні операції ми виконуємо безпосередньо на майданчику. Формування чашок виконуємо механічним і ручним методом.

Для формування чашок механічним методом використовуємо „імексівський” чашконарізний верстат ВЗ-1. Перевагою використання цього методу є щільне прилягання колод у зоні чашки. При будівництві „дикого зрубу” чашки ми формуємо за допомогою пили і сокири. Річ у тім, що в цьому випадку досить складно підбирати діаметри фрез і їх потрібно майже після кожної чашки змінювати. Це пов’язано із неоднаковим діаметром колоди по довжині. З „диким” потрібно працювати „ по-дикому”.

– Які будинки найбільше популярні?

– На сьогодні співвідношення між будинками із „дикого зрубу” і оциліндрованої колоди приблизно однакове – 50:50. У виборі типу будинку все залежить від смаку замовника. Одному подобається будинок із оциліндрованої колоди (профільованого бруса), бо там усе рівненьке, однакового розміру, а іншому – із „дикого зрубу”, бо він більш наближений до природи і старовини.

– пане Руслане, а чи не плануєте ви відкрити власний цех для дерев’яного домобудування?

– Ми плануємо цього року обладнати власний цех з виготовлення оциліндрованих колод і профільованого бруса. Перш за все, ми хочемо придбати стрічкову пилораму, а потім ще декілька інших верстатів, які дадуть змогу виготовляти потрібну нам продукцію. Окрім того, цього року ми плануємо досить активно розвивати напрям торгівлі лляною паклею і олією, а також виготовляти лісо- і пиломатеріали не для власних потреб. Але нашим пріоритетним напрямком все-таки залишається дерев’яне домобудування.

Розмовляв Любомир КОВАЛЬ